Вірші - це те що стерпить тільки аркуш

Погляд

Пронзаючий погляд дивився в безодню,
Він жаждав смерті, він був, наче яд.
В лютих очах відображення повні
Нагадувало поле фугасних гранат.

Він був, наче ніж, та різав без леза,
Холодний, водночас палкий та жорсткий.
Там зародилася ненависна деза
І присмак солодкий та дуже гіркий…

Проникливий погляд дивився в безодню,
В нім немає жалю і немає пощади,
В лютих очах відображення повні,
Мов образ смерті серед фалі осади.

Подобається

#377 в Різне
#19 в Поезія
#689 в Сучасна проза

Відредаговано: 19.09.2024