Вірші - це те що стерпить тільки аркуш

Що не вбиває нас

Що не вбиває нас – робить лиш сильніше,
Ніби лікує рану скороминущий час,
Та болить, болить все більше й більше,
Що не вбиває  – то калічить нас.

Зникає віра, скована лиш страхом,
Надія помирає з кожним днем,
І падає весь світ одним лиш махом,
Душа палає пламенним вогнем.

Шрами свій слід назавжди вже залишать,
В хододнім серці заховається любов,
А зовні – лиш ненависть, недовіра кишать...
У венах стигне холодна ржава кров.

І зникне світло від розчарувань,
Як сирота, і серцю одиноко,
Що не вбиває – то калічить нас,
Стає останнім та жорстким пороком.

Тож бережіть себе від того приговору:
«Що не вбиває, мов, робить лиш сильніше».
Навчитись важко довіряти знову,
А знов любити навчитися – ще більше. 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше