Вірші - це те що стерпить тільки аркуш

Від нього пахло порохом

Від нього пахло порохом.
Цей запах туманом стояв,
Пронзав тропленим сполохом,
Повітря наповняв.

Дивлячись в його очі,
Було видно війну…
Холодні зміни ночі
І смерть. Та не одну.

Від нього пахло димом,
Багаттям від соснових дрів
І сажою, як гримом,
Чорний слід на чолі узрів.

Від нього пахло смертю –
Цей запах туманом стояв,
Разив тропленим сполохом,
Повітря наповняв.

Подобається

#933 в Різне
#165 в Поезія
#1214 в Сучасна проза

Відредаговано: 20.09.2024