Вірші - це те що стерпить тільки аркуш

Тут є трохи моєї душі

 

Тут є трохи моєї душі.
Вірші – їх треба смакувати…
Моменти, де я на межі,
Їх просто так не передати.

Вірші, як мед, або – як яд:
Я сам не знаю, що за помісь.
Скуштуєш – рай, побачиш ад,
Чи навпаки… який в тім сенс?

В ціле життя експеримент
Розкинувся тут на папері,
Я не робив на щось акцент.
Ховають «світ» картонні двері.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше