вірші болю та надіїї!

Її життя!

Світло з камер осліплює очі,
Її тіло струнке завжди.
Вони хочуть, щоб вона була красивою й розумною,
І на подіумі суму немає й сліду!

Життя її страшне,
Навколо й всюди дивляться на неї голодні очі.
Особисте життя під замком у неї,
Повинна посміхатися всім і завжди!

Світло з камер осліплює їй очі,
Вона ж манекен, вона не жива!
Її ніхто і ніколи не запитає: "А що на душі у тебе?"

Візьми за руку, перевір її пульс, вона людина, вона жива!
І від крику на шматки рветься її душа!

Подобається

#1295 в Різне
#257 в Поезія

Відредаговано: 24.03.2024