Вірші без правил

Якби


Цей час простий і сповнений надії,
Він огортає силою тепла й мене .
Вже посивіли навіть власні вії
І погляд втоми видає й тебе.

Постійно жили ми в тривогах ,
В розлуках щастя не знайти.
Конфлікт зустріли ми в дорогах,
Та й вийшли з нього, як могли. 

Немає  бачення, щодо пробачення?
Живемо в інших полюсах... .
Прокручємо те, що сталося,
Згоряючи в своїх думках?

Якби вернуть? Та не вернуться,
Часи минулі у роках! 
Якби прийти? Вже не прийдеться!
Надії вмерли у стежках? 

Війна поглинула як море 
У хвилях шторму багатьох.
Так все ж таки, заради чого,
На тій дорозі зріс вже й мох.

Заради волі та свободи, 
Яку плекали у думках!
Відроджена надія і акорди 
З рясніли цвітом у роках! 

І знову, сонце зійде на сході,
Та зникне морок мов туман.
І знову ж, захід надійде у волі -
Пропаде весь отой обман.
© Богдан Яремцьо




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше