Вірші без правил

Слова

Колись і треба щось сказати.
Часом в тривозі промовчати. 
А іноді, й у шепоті  бажати,
Того, що хочеш ти.

Із чистих помислів,
З яскравості думок,
Із почуттів та слів 
Формується  рядок .

І все, що я дать хотів тобі, 
З твого обличчя можна прочитати.
Немов відкриті ті листи,
Що шлеш у помислах собі.

Потоком слів не виправити дії -
У вирві дум багато ми пройшли. 
Та тільки в них, вже правди то не тії,
Що разом у довірі, якось йшли.

Словами можна замки будувати. 
Тож не хотілося, того так мати -
Сторін високі береги, 
Де вже не здіймешся і ти... .

Словами можна ображати.
Словами можна і обняти.
Надію дати та зрости!
А почуття потрібно знати,
Щоб зрозуміть конфлікт життя!
Якби я міг уникнуть сум'яття, 
Щоб вирівнять буття дорги,
Не оббиваючи, сумні пороги... .

Потрібно просто вміти жити!
Цінити, думати і мить ловити,
Щоб у словах могли ми пити,
Цілющі води, в спраглі дні!
І ось такі - ми не одні!
© Богдан Яремцьо.
 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше