Вірші без правил

Тривога

Росте у сумнівах тривога,
Думки до неба підніма.
Забилось серце і дорогу
Швиденько розум проклада.

Куди піти і що здійснити?
Кому сказати, як і що?
У помислах, все ж промовчати,
Ковтнути гірко? Та й ото... .

А може в тиші пошукати?
А може в Бога розпитати?
Як жити щоби не втрачати?
Як горя в світі не зазнати?

Від невідомості буття
Пішли гулять думки оті... .
Вспокоїлись. Трива життя.
А в тиші радість розцвіта!

Bogdan Yaremtso

Подобається

#3877 в Різне
#869 в Поезія

У тексті є: осінні вірші, пора року, україна

Відредаговано: 01.04.2025

Додати до бібліотеки

Поскаржитись