Вірші без правил

Погода

Які думки, такі і вчинки
Яке життя, такі й обжинки.
Не думала і негадала,
Погода літо проміняла.
Зробила так і вже не стало
Тієї теплої пори,
Та все ж, здавалося, так мало
Провів у радощах, ... коли
Вже сиві хмари вкрили роки
І вже здавалося допоки
Під сонцем, те життя трива?
Та дух мій, все ж, одпочива.

Ось так міняється погода.
Земля за обрій пожовтіла.
В вітрах років загинув сум.
Тай, будя яка, ота негода
Не може руйнувать тих дум,
Що рясно голову обсіли
І метушаться мов рідня.
Як діти, ми чогось хотіли.
Того завжди хотів і я:
У всьому радість знаходити,
У праці тішити життя

Bogdan Yaremtso

Подобається

#689 в Різне
#98 в Поезія

У тексті є: осінні вірші, пора року, україна

Відредаговано: 14.12.2024

Додати до бібліотеки

Поскаржитись