Вірші без правил

Ранки

Я так люблю ті ранки,
Коли прокинулося все.
Довкола грають вже серпанки
І мрія дня зажуру віднесе

Туди далеко. Ген за обрій 
Ранкова пісня міста вже, 
Сягнула неба і у спокій...
А серце радість прижене!

Летять думки в потоках років 
Та час назад вже не вернуть
Радій, винось  з уроків
У мудрості, відвагу й суть.

Коли гребеш, греби на повну! 
Коли ідеш , то ширше крок! 
Коли живеш - живи на повну! 
Помреш, то вже не зробиш крок! 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше