Вірші

пам’ятаю гойдалки

пам’ятаю гойдалки
з дитинства
мотузки
ми ховалися
душі померлі
дерева страшні
вони розмовляли
мотузки за нами бігали
ми ховалися
це виглядало як гра в хованки
від жаху
мені снилися літачки
такі картонні
різнокольорові
щось веселе
з дитинства
ми бігали навколо дерева
з його мовчазної згоди
душі загублені
гралися з гойдалками

Лев Крицький

Подобається

#771 в Різне
#93 в Поезія
#284 в Містика/Жахи

У тексті є: темна магія, прокляття, кохання

Відредаговано: 30.04.2026

Додати до бібліотеки

Поскаржитись