Вірші

небо тріснуло наче скляне

небо тріснуло
наче скляне
сонце розлилося
як пластик
крізь тріщини
велетенські каплі
жаром капля за каплею
обпікають землю
все живе
ховається
намагається вижити
небо тріснуло
сонце розлилося
наче пластик
каплями крізь тріщини
випалює живе
ріка-змія вивертається
та жар... вона закипає
випаровується
русалки кричать
їхні лиця перелякані
крик стає шипінням

Лев Крицький

Подобається

#649 в Різне
#70 в Поезія
#222 в Містика/Жахи

У тексті є: темна магія, прокляття, кохання

Відредаговано: 22.04.2026

Додати до бібліотеки

Поскаржитись