Вірші

Дім помирає

Дім помирає,
розпадається частинами.
Гній витікає
з кожної рани.
Кровоточать тріщини.
З підвалу
чутно крики —
душі моляться,
їм страшно.
Навколо — демони,
граються з вогнями,
підсміюючись,
розпалюють полум’я.
Дім плаче,
біль нестерпний.
Кожна душа
у цьому домі
відчуває жахи
того, що відбувається.
З-під землі
чорної, висохлої,
плазують черви,
піднімаються по стінах.
На кладовищах —
труни відкриті.
З кожного озера
виходять утопленики,
їхні тіла — розпухлі,
очі — білі.

Лев Крицький

Подобається

#649 в Різне
#70 в Поезія
#222 в Містика/Жахи

У тексті є: темна магія, прокляття, кохання

Відредаговано: 22.04.2026

Додати до бібліотеки

Поскаржитись