Вірші

Казки про хороше

Казки про хороше
Якось у лісі,
у міжсвітті,
коли сонце майже втонуло
в невідомості,
у безодні пекельній,
останні промені
пішли з теплом,
залишивши жадане
біля берега
ріки з приходом ночі.
Темрява — її стихія.
Морок виривається,
пожираючи живе.
Виття жаху, голоду…
Навколо демони.
Ніч — час позбавлений.
Дерева бурмочуть —
їм холодно.
Проковтнувший сонце
насолоджується кошмарами.

Лев Крицький

Подобається

#649 в Різне
#70 в Поезія
#222 в Містика/Жахи

У тексті є: темна магія, прокляття, кохання

Відредаговано: 22.04.2026

Додати до бібліотеки

Поскаржитись