Вірші

Шукати, але ж знахідка

Шукати, але ж
знахідка —
прозріння відкритості,
молитвами і святістю.
Підступи марності
і ось — жах життя.
Пройти неминучість,
встояти
натиск випадку.
Немає зобов’язання.
Вимисел,
ілюзорність покірності.
Сад з вишнями
спалахами
являється про нас.
Видіння з минулого —
вони ножі,
і дуже гострі.
У них немає мети.
Стан — бігти, рятуватися.
Сенс у кожному кроці.
Крила.
Прірва тиха,
в ній немає сили.
Її доля — манлива,
кличе до себе в обійми.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше