Вірші

Я роздягаю тебе спогадами

Я роздягаю тебе
спогадами.
Про тебе,
про ту ніжність,
запах твоєї шкіри.
Ти любив гілки
від дерева
з квітами.
Твоїм волоссям,
довгим, з хвилями,
переливалося
кольорами під сонцем.
Я знову в тій кімнаті.
Повернувся.
Завжди з початку.
Середина — прірвою.
Повернення —
причина яскравості
пам’яті,
місць і подій
і тепла
твоєї шкіри
в моїх спогадах.

Лев Крицький

Подобається

#639 в Різне
#60 в Поезія
#218 в Містика/Жахи

У тексті є: темна магія, прокляття, кохання

Відредаговано: 02.04.2026

Додати до бібліотеки

Поскаржитись