Вірші

Час совісті, і слова грубі

Час совісті,
і слова грубі
від казки, від сором’язливості
залишились шапочки.
Від вовка, від хитрощів
божевілля бабусі
у лісі темному, глибокому.
Хата стара - довкола
кров довірливих.
Люблю казки
про радість,
про справедливе,
де прокляте зло,
де вовки з жахом
шукають дівчинку,
шукають нагоди
виманити бабусю.
Хата стара кров’ю
просочена…
Тьма непроглядна,
небо світле
у густому старому лісі.
Залишились шапочки
і вовки з хитрістю.

Лев Крицький

Подобається

#639 в Різне
#60 в Поезія
#218 в Містика/Жахи

У тексті є: темна магія, прокляття, кохання

Відредаговано: 02.04.2026

Додати до бібліотеки

Поскаржитись