Вірші
Розбиті спогади
Розбиті спогади
знищені
від них немає творіння
сльозою не склеїти
Гіркота вічна
у роті, в грудях — спустошення
ціна…
Треба встелити килимами
свою дорогу
свій шлях відчуження
втратити
частинки від цілісності
Гілки, що проросли
крізь твоє тіло
очі відкриті
туманом заповнені
Всі надмірності
з кімнати немає виходу
вона — ув’язнення
всі двері зачинені
З вікон видно пригоди
долі переплетіння
світ ховає відповіді
загадки від Творця
Твоя інакшість
образ покори
своєму творінню
У снах ти шукаєш
прокинувшись — втрачаєш
дуже пізно
Упокоєння
Ми дивилися на зорі
зможеш порахувати їх?
Краще б там і залишилися
лежали на холодній землі
пахло травами
#639 в Різне
#60 в Поезія
#218 в Містика/Жахи
Відредаговано: 02.04.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
