Вірші

Час

Цікаве це явище — час
Не можна його пришвидшити чи зупинити
Не можна дивитись вперед і назад.
Не розмовляє воно,
а роблячи одне й те саме день за днем,
місяць за місяцем — воно пропадає.

З дитинства нічого не памʼятаю,
Ніби стерли памʼять,
ніби забрали час.

Після дитинства у років так десять-двадцять,
Воно тягнеться довго...
А далі — чомусь пролітає, як світло.

Цікаво чому ж так?
Мабуть, це короткий момент,
щоб щось зрозуміти... змінити.

Toad

Подобається

#2403 в Різне
#472 в Поезія

У тексті є: поезія душі, поезія/проза, вірші

Відредаговано: 23.10.2025

Додати до бібліотеки

Поскаржитись