Вірш
- Порожный зал -
Він довго чекав на цей єдиний вечір,
До нього ішов крізь втому і роки.
Безсонні ночі, сотні репетицій,
І музика, що гоїла думки.
Він мріяв побачити очі щасливі,
Почути овації, вигуки, сміх.
Він вірив: сьогодні здійсниться диво,
І пісня торкнеться сердець усіх.
Усі квитки давно були продані.
Адміністратор радісно сказав:
— Не буде де яблуку впасти сьогодні,
На вас чекає переповнений зал.
Та ось піднялася важка завіса,
І серце стислося, мов крижаний кулак.
Попереду — тільки ряди порожніх крісел.
Ні погляду. Ні усмішки. Ніяк.
Лише тиша сіла у перший ряд,
Немов найвірніший його глядач.
Вона не плескала й не просила пісень,
Лише забирала гіркий, останній плач.
Відредаговано: 30.06.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
