Вірші

Крик безмовності

І ті погляди твої, то була лише фантазія,
То були лише омріяння,
Що зі мною майже трапились
Майже я тобі повірила.
І не вже ламаєш крила ти?
Що сама собі зробила я,
Може ти... 
І чому тепер не хочеш ти,
І чому тепер цураєшся,
Я тебе не розумію більш.
Скажи! 
Я кричу тобі тихесенько,
Щоб почув або забув мене
Подивись на мене, серденько
Подивись або скажи...
Що не я, і не потрібная
Що не хочеш, щоби я тобі...
Буду в стелю я дивитися
Оминать тебе завжди.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше