Кохання

1. ТИ

Не знаю, хто створив твоє обличчя.
Хто той конструктор, архітектор,
Скульптор, Майстер.
Є божа іскра в серці в нього
Таку красу творити
Іншим на Щастя.

Ось ці твої губи та очі.
Вдивиться в них, а там
Така краса!
Їх немов Бог ліпив
За своєю подобою
І думкам.
У них стільки ніжності та сенсу,
Що не зустрічав подібних я
Ніде, на жаль. І ніколи.
Ти точно Божа Краса

Очі та губи, і обличчя.
Що їм слугувало взірцем?
Місяць та Зірки? Космос? Небо?
У ньому стільки бачу натхнення.
Завжди з гарним настроєм
На ньому посмішка та кохання.
Вії, носик, навіть брови.
Все в ньому чудово та красиво
І не проходять люди повз.

Твоє обличчя – іконостас.
Прекрасно у профіль та анфас.
Люблю твій малюнок очей
І губ зламані нитки.
Твоє обличчя – Місяць у зеніті.
.

2. ........

Віддано любити вміють одиниці.
Таких на пальцях можна перерахувати.
Собаки, кішки, навіть птахи.
І деякі люди.
Наприклад - Ти.

3......

У Вас ТАКІ губи та очі!!
І погляд такий!
У ньому є щось таке...
Ніби Бог
так дивиться на мене.
Я зрозумів!
Ви ЧАРІВНА від Бога!
 

4. ГУБИ

Губи соковиті. Як вишні.
Поцілунок їх такий гарячий.
Нічого не буде зайвим.
Твої губи наче м'яч.
Так пружні, так об'ємні.
Поцілунки гарячі.
Ці губи я цілую.
А очі, як дві свічки.
Відірватися немає змоги,
цілувати не вистачить сил
Ці губи наче вишні.
Ці губи — в них весь світ.

5. ПАНІ з ПЕРЦЕМ

Я не про кохання. Хоча звичайно
Промовчати
Тут просто неможливо.
Тебе я дізнався з нового боку.
А ти скрізь талановита та форми
Дуже хороші!
А є ще сяйво душі!
Я з цієї краси очей не зводжу.
І ось, що я тобі скажу:
Ти всім взяла: душею, талантом, тілом.
І серце ти миттю обігріла.
Прекрасна людина. Яка пані?
Ах, Оленко! Ти, якби тільки знала,
Що нам чоловікам ось такі до душі
До серця!
Ти така прекрасна! Ти така пані з перцем.

5. ДУША

Вам тут пишуть про красу,
Про посмішку, фігуру, очі.
Тільки я все ніяк не зрозумію,
А про душу дізнатись, хтось хоче?

Ви звичайно - красуня, ну так.
І очі, і фігура струнка,
Та, що мені Ваша краса!
Можливо, ви взагалі не гідна?

Я б може закохався, цієї миті.
Раптом ви зла і незадоволена? 
Я б Вас покохав може бути,
Ну, а раптом Ви кохання недостойні?

Ви, звичайно, красива - ах!
Та краса вона лише до вечора.
Ви мені душу відкрийте. Ага.
І тоді покохаю назавжди.

6

ТАКІ, ЯК ТИ

Такі, як ти велика рідкість.
Такі, як ти часто не зустрічаються.
Такі, як ти це просто знахідка.
Так важко знайти та залишитися з тобою.

Такі, як ти, це небо 
в діамантах.
Таких, як ти бачиш і одразу
Закохуєшся.
І більше ніхто не треба.

7

.....

Знаєш,
більше дивитися ні на кого не хочеться.
Невже, прощай моя самотність?
Ось і зустрілися Ти та Я.
Ти така рідна, 
Кохана моя.

8

ДОСАДА

За вікном зима, за вікном морози.
Це не кохання, якщо тільки сльози.
Якщо все ніяк ти не хочеш поряд.
Це не кохання - це лише горе...

9

Обман

Навіщо весь цей обман?
Ці непотрібні нікому обіцянки.
Кохання - коли ми наодинці.
А як ти з іншими, то страждання.

10

ГОРДІСТЬ

Броджу вулицею. Самотність.
Мені тобі зателефонувати хочеться.
Ну ні. Не можна. Гордість важливіша.
Або ні. Боюся здатися смішним.
Ну і біса з ним!
Напишу. Зателефоную незабаром.
Яку даси відповідь?
Та вільному - воля...

11

....
Намагаюся не закохуватися я більше.
Як тільки бачу я кохання
так одразу у двері
Гоню його. А ну його зовсім.
Краще так, ніж жити серед втрат.
Намагаюся не закохуватися я більше.

12

......
Мені здавалося, що я знаю жінок.
Але я їх не знаю зовсім.
От роблю тобі на зустріч крок
І думаю, а чи не буде гірше?
Я про тебе кожного дня мрію. 
Ти моя радість, моя надія.
На майбутнє щастя.
На гарну доля.
Я тебе не знаю
Та божеволію
Від тебе. 
Від очей, від посмішки.
Яка там доля,
Коли на світі є ті твої локони.
Бачити тебе. Спогади
Про наше з тобою кохання.

13

....

А в неї очі під колір морів.
І волосся, як гілки кипариси.
Обличчя – відкрите, але щось там таїться.
У приємній глибині, бездонних тих очей.

14 

Перші почуття, перші сльози

Ой, сестра, сестра, я його кохаю.
Віддай його мені, бо я тебе знаю.
Погуляєш трохи та пішлеш падалі.
Ой, сестра, сестра, я тебе благаю
Віддай його мені. Я його кохаю!

Перші почуття, перші сльози.
Віддай його мені.  Я серйозно
Ночей не сплю, його бачу.
Ти ж бачиш сама. Реву, плачу.

Віддай його, сестра. Ти ж не кохаєш.
Просто щоб був.  Я тебе знаю.
Віддай молю, віддай, благаю.
Я його дуже, дуже кохаю! 
 

15

........
Скажи, де оті всі наші зустрічі?
Ми з тобою були нерозлучні.
Разом ходили усюди.
Де зараз ти? Люди 
Інші біля тебе зараз.
Та можливо якось є пам'ять
Про те, що колись були ми поруч.
Гуляли разом у нашому дворі.
Ходили удвох по вулицях міста.
Пам'ятаєш чи ні парки барвисті.
Де разом сиділи. Сміялося тихо.
Де це все зараз? Ось знову літо.
Парки у квітах. Дерева зелені.
Тільки лиш пам'ять. Пам'ять про тебе..
С. Б.
 

16

.....
Вона із Києва, він із Одеси.
Є початок для гарної п'єси.
Сюжет зрозумілий, 
незрозумілий фінал.
Він тут - вона там...