Вірші

Отвори

Ти любиш цей біль.
Тобі рве дах від нього. 
Ти втрачаєш глузд здоровий.
І коли нічого не болить,
Ти сама втикаєш у себе ці голки,
Аби кров із грудей рвалася струмком,
Аби не зупинялася вона.
Ти ріжеш себе тишою,
Ти рвеш себе самотність.
Тільки тоді ти знаєш що жива,
Що ще щось в тобі є,
Навіть якщо це пустота.
Ножі, що стирчать із грудей,—
Рани відкриті.
Зізнайся собі,
Що ти любиш це,
Коли від болю думки плутаються,
Коли хочеться кричати.
Ти дихаєш через рани на собі.
Тільки тоді почуваєшся вільною ти.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше