Вірші

Клітка

Іноді важко: я задихаюсь,
сидячи в клітці, в кімнаті.
Б'юся об стіни, шукаючи вихід.
Стискає вона, мов залізна рука.
Глухо усюди — нема там дверей.
Гучна тиша зводить з розуму,
мовчання тисне на груди.

Не знаю, що я роблю:
сідаю, дихаю,
шукаю нові ключі.

Неможливо знайти
виходу з неї:
немає ні вікон, немає повітря.

Я знов задихаюсь,
у постійних надіях
навчитися дихати,
вибратись звідси...




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше