Іноді важко: я задихаюсь,
сидячи в клітці, в кімнаті.
Б'юся об стіни, шукаючи вихід.
Стискає вона, мов залізна рука.
Глухо усюди — нема там дверей.
Гучна тиша зводить з розуму,
мовчання тисне на груди.
Не знаю, що я роблю:
сідаю, дихаю,
шукаю нові ключі.
Неможливо знайти
виходу з неї:
немає ні вікон, немає повітря.
Я знов задихаюсь,
у постійних надіях
навчитися дихати,
вибратись звідси...
Відредаговано: 24.12.2024