Вірші

Крок

Іноді важко літати,
бо не знаєш, як встояти.
Ти літаєш, не маючи крил.
Це не політ, ти не летиш,
ти просто стоїш.
Під тобою просто нічого нема,
там пустота.
Тобі страшно,
не відчуваєш землі.
Страшно йти,
вступити у прірву,
де немає країв.
Прірву того, що не знаєш,
але треба іти.
Ступити той крок,
що допоможе злетіти,
або втопить тебе в морі страхів.
Треба йти,
і нічого вже з цим не зробити.

Levy Chell

Подобається

#956 в Сучасна проза

У тексті є: вірші, віршована реальність, вірші юності

Відредаговано: 24.12.2024

Додати до бібліотеки

Поскаржитись