Вірші

Павутина

Я плутаюсь в собі, як в павутині.
Немає зовсім ладу у житті.
Весело вчора — мов би тій дитині,
Сьогодні з сумом знов рахую дні.

Я плутаюсь в собі, мов навіжена,
Мов павутиння, то моє життя.
Плету ті нитки відчаю щоденно,
Раз в тиждень відчуваю каяття.

Те павутиння страху в'яже голос,

Тримає мою душу мов в тісках.

Згадати б день, коли зімкнулось коло

У цих буденних однотонних сірих днях.

30.08.2024

Подобається

#787 в Різне
#123 в Поезія

Відредаговано: 15.11.2024