Вірші

Я шукатиму тебе вічно,
І втрачатиму, як знайду.
Це вже як моя карма одвічна,
І тебе я вже не збережу.

Я шукатиму тебе вічно
В снах твоїх і своїх кошмарах.
Виглядатиму так комічно
При таких ножових ударах.

Я шукатиму й так трагічно,
Що я більше тебе не знайду.
Сумуватиму так панічно,
До кінця не скажу, що дійду.

Та, можливо, десь через роки
Випадково загляну у твої сни,
Лиш спитаюся, що тобі снилось
І чи тепло було тобі.

04.01.2024

Павутина

Я плутаюсь в собі, як в павутині.
Немає зовсім ладу у житті.
Весело вчора — мов би тій дитині,
Сьогодні з сумом знов рахую дні.

Я плутаюсь в собі, мов навіжена,
Мов павутиння, то моє життя.
Плету ті нитки відчаю щоденно,
Раз в тиждень відчуваю каяття.

Те павутиння страху в'яже голос,

Тримає мою душу мов в тісках.

Згадати б день, коли зімкнулось коло

У цих буденних однотонних сірих днях.

30.08.2024

Подобається

#430 в Різне
#39 в Поезія

Відредаговано: 15.11.2024