Вірші

Зоря

Ти світишся, мов ясная зоря,

Окрилюючи всіх навколо.

Твоя чаруюча та молода душа

Знов повертає радості буття.

Кохання відродилось з небуття,

Мов Фенікс чи проста голубка.

Його потуга хвилі чимала

Збиває тих, хто в нього вже не вірить.

Ти, сподіваюсь, зберегла його,

Те почуття, що сховане у скроні.

Тобі ця хвиля зовсім не страшна

Вона лиш поверне в щасливі роки!




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше