Стрибав зайчик спозаранку,
Як піднявся на світанку.
Шмигав лісом цілий день,
Бо знайшов веселий пень.
Хто ж це дерево попер,
Ну, напевно, той бобер,
Що будує дивне щось,
Або, інший іще хтось.
До бобра нині піду
Розкажу про це йому.
Що ж собі він дозволяє?
Що дерева забирає!
А бобра не було вдома,
Зайчика ж здолала втома
І приліг він у бобра,
Де була в бобра нора.
Як прийшов уже бобер,
Що, ніби, дерево попер,
То не став галасувати
З нори своєї проганяти.
Розбудило сонце зранку
Засвітило на світанку,
Зайчик встав і поганьбився,
Пішов додому, не барився.
Відредаговано: 06.10.2023