Вірші
Немає більш сумної долі
Немає більш сумної долі,
Як діючий театр без глядача.
Вистави граються акторами поволі,
Але ні сміх, ні плач не залуна.
Немає більш сумної долі,
Як книга, що не має читача,
Письменник пише й жде поволі,
Але ніхто цю книгу не чита.
Немає більш сумної долі,
Коли батьків немає вже дитя,
Раділо, бавилось, росло поволі,
Але сумує, бо батьків нема.
Немає більш сумної долі,
Як у батьків немає вже дитя,
Раділи й бавились поволі,
Але вже тихо, бо дитя нема.
Немає більш сумної долі,
Коли не бачить щастя сліпота.
Із вдячністю прийнять усе поволі,
Немає більш щасливого життя.
Немає більш сумної долі,
Як творча падає рука.
З терпінням все творить поволі,
Немає більш щасливого митця.
Відредаговано: 06.10.2023
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
