"Побачення"
Липнева прогулянка,
Вечір та злива
І знов ми у двох,
Чекаємо дива.
Танцюючи вальс в таку темну пору
Забули про час, перейшли до мінору.
Але,коли почалася гроза
Зпітніли обличчя, з'явилась роса,
Тікали ми повз фіалковий цвіт
Й дійшовши додому забули про світ.
- - -
Прокинувшись,я думаю про тебе
Шукаю привід знов тебе знайти.
Хоч уві сні,хоч краєм ока з неба
Але, як хочу я в твоє життя ввійти.
Нехай ми ззовні будемо не схожі
Нехай не однієї мови люди ми
Та все ж таки моє кохання переможе
Й заволодіти мною,знов захочеш ти.
Однак,ми будемо не тими милими дітьми
Котрі шукали щастя у мандрівках саду,
Знаходили малину в починаючій пітьмі
Й ховалися від наростаючого граду.
Ми станемо дорослими,що будуть забувати
Про те,як доброта колись спасала нас
Чекати, що про нас багато будуть знати
Й ховати гроші про запас.