Вірші

***

Ні, ми не можемо забути,
Тих дорогих для нас людей,
У пам'яті їм місце бути,
В архіві спогадів, нічних алей...
Залишивши відбиток в глибині,
Туди, де раз лише дозволим увійти,
Так легко осквернивши ті вогні,
Які дозволили хороше віднайти.
Життя таке коротке та швидке,
На жаль, безповоротне і не вічне
Як те вино, що є солодке чи терпке 
Магічно оп'янить й трагічно.
У пошуках свого ми виправдання,
Хтось жалючи себе,
А хтось горить стражданням..
Наче він дихає та не живе.

***

Вдихаєш осінь золоту, 
Наче ти палиш сигарету, 
Так от, все знову у диму 
Читаєш заново газету... 
Хтось обіцяє, хтось пророчить,
Хтось правду всім свою торочить.

Малює світ як його бачить, 
Що для самого себе значить... 
"Всім всеодно. Перечитають. 
Забудуть, знаючи своє. 
При собі, головою похитають

Підтверджуючи, що це не твоє".

Вдихаєш осінь, знову й знову 
Всі запахи її, всі кольори 
Стараєшся почути тиху змову 
Вітрів, які мов грають гіллями верби.

"Близько до вечора, вже сонечка немає, 
Так тепло й прохолодно водночас.
Приємно чути, соловей співає 
Він скоро полетить, як прийде час".

Закінчивши читати, не спіши, 
Прошу, побудь ще трохи під вербою

Зустрінь тут спокій, вірші пиши.. 
Ти вільний тут, ти є собою.

***

У небі знову прогриміло,

Я без думок укрилась пледом,

Та слухала, як беззупинно щось шуміло,

Холонув в чашці чай із медом.

Завжди у роздумах я про минуле,

Завжди, завжди, завжди, завжди...

У власних мріях, як завжди, тонула,

Залишивши нові сліди.

Всього лише думка, лише на мить,

Вона ж не безкінечна, я права?

Як швидко прийде, так і пролетить,

Будь проклята, моя отрава.

Вже тихо за вікном гроза пройшла,

Із собою забрала мою журбу,

І хоч на час, але я спокій віднайшла,

Закінчивши з собою боротьбу.

***

Батьки навчили нас любити,
Сім'ю та ближніх берегти.
Та по законам правди жити,
У світі своє місце віднайти.

У відповідь прохожим усміхнутись,
Не буде зайвим щире привітання.
Дурної звички маємо позбутись,
Спішити жити, граючи в змагання.

Забули те, чого нас вчила мати,
Ми виросли й побігли навздогін.
Але завжди потрібно пам'ятати,
Не варто в собі будувати стін.

***