Вірші

12.02.2022

Мабуть молодість і безтурботність

Зникає так дивно й безслідно
В ті моменти, коли більше не хочеш баталій.
Коли затишок й спокій стає дуже рідним
І не тягне за орденами більш в далі безкраї

Коли в своєму кріслі вставляє від чорних оливок,
Коли п'єш при розмові неспішній сухе і червоне.
Коли краще в теплі і у ліжку, ніж десь і на стьромі
А ще в кайф цілий тиждень нікуди не виходити з дому

І що дивно, і зовсім не сумно, що все це нормально.
Навіть краще й солодше смакують вимиті вишні.
І не хочеш назад, краще паузу на максимально
Щоб той рай, що сьогодні, не став завтра колишнім

Любов Чорна

Подобається

#1864 в Різне
#464 в Поезія

У тексті є: вірші, лірика, думки про життя

Відредаговано: 03.03.2023

Додати до бібліотеки

Поскаржитись