Потягнуло писати вірші...
Наче верші канатами тягнуть
Каравани душі вже інші
Розсікають незвідані далі
За плечима десяток третій...
Розчин досвіду і терпіння,
Помилок і невдач не згасить
Мого щастя в душі жевріння
Я напевно ніколи в світі
Не розучусь дивитися в далі
Бо ще є за спиною крила
Як би сильно їх не ламали
Відредаговано: 03.03.2023