Вірші

Дід Максим

"Я мандрую по Україні" -
Каже з гордістю дід Максим.
Був і в горах, і на рівнині,
Тільки моря не бачив він...

"Всі дороги ведуть до Криму,
Гайда, друже, зі мною в Крим!" -
І, всміхнувшись мені, мов сину,
Запросив мандрувати з ним.

"Кожне місто колись загине," -
В Херсонесі промовив він,
Показавши мені руїни
Закатованих часом стін.

"Подивись-но, як в море синє
Занурилась Ведмідь-гора,
Сонце ніби у павутинні
Ген на обрії завмира..."

"Сімферополь. Вокзал. Гармидер:
Оздоровитись прагнуть всі!
Та чи прагнуть відчути вітер
Між травинками, у росі?"

"Гей, туристи-космополіти", -
Голос діда Максима згас, -
"Та невже цим спекотним літом
Лиш засмага хвилює вас?..."

Поміж п"яного ластовиння
Сотень тисяч засмаглих тіл
Ми мандуєм по Україні,
По мереживу кримських сіл...

Написано ще до окупації...

Подобається

#422 в Різне
#30 в Поезія

Відредаговано: 28.08.2024