Вірші

У дідуся під тинком

Біля нашого двора

Ой, так сміється дітвора

Й ніби радісно регоче .

У дідуся під тинком

Щось запитують тишком ...

Про родину знати хочуть !

Що та як ? - усе питають.

І чому вони не знають ,

Що , родина є міцна , є і злегка не тужлива

-Є... - дідусь усім сказав -Є родина , є сім'я , є і друзі , є й земля .

-Як це діду - '' є земля''?

-А от так, не всі родини мешкають та й в Україні

Хтось відправився у путь

Щоб сім'ю прогодувати .

А комусь захтілось слідом разом з ними відпливати .

Ну так от , як хочуть їхать покидають всі сім'ю .

А за нею і родину мов у течію стрімку .

-Якби ,я, десь жити мріяв ,

То обрав би рідний Київ!- гордо хлопчик відказав.

-То ж не всі такі , як ти - дід насупившись сказав - хоча знаєш... кажеш діло . Якби кожен так хотів в рідній Україні жить

То народу було б море і минало б усіх горе.

На Землі багато люду кожний третій є від нас .

Хоч не хоч , сказати треба,

Що розкидало всіх нас

Мов насіння на городі , по землі не із добра...

Подобається

#2966 в Різне
#757 в Поезія

Відредаговано: 19.10.2022