Глава 1

"Чи можна пробачити ворога? Бог пробачить! Наше завдання організувати їхню зустріч."

Аль Капоне

Війна!
Від тебе здригається земля,
Плачуть в підвалі діти 
Такі малі а вже знають
"доброго москаля"!
Вони бачили смертей не мало
Тільки вчора сусіда на очах розірвало...
Якби заснути і про все забути, як сон.
Тільки місто знов, як полігон.
Літають ворожі літаки
Будинки горять до тла,
де ще вчора щаслива сім'я жила...
А, що сьогодні? Нічого...
Тільки розруха довкола...
По нас стріляють російські солдати, 
А ще вчора по телевізору сказали, що йдуть нам допомагати...
Допомогли... Велике спасибі!
Щоб ваші матері, також були "щасливі"!
Тепер він лежить куском тухлого м'яса
Тіло поїдає бродяча собака...

*********

Останній подих, останній стон
Душа полетіла до неба,
А йому вже нічого більше не треба
Він і так давно сирота...
Тіло лежить при дорозі,
його поховають випадкові прохожі ...
Сьогодні йому все одно,
він від ворога спас ціле село!
Героєм посмертно нагороджений
Та смерті не оминув...
Таке  сьогодні життя в нас,
Такий важкий сьогодні час!

*******

Ми вб'ємо москаля від малого до старого
Аж здригнеться вся земля!
І будем жити у спокої .
Не буде судіда з танком на чужому городі.
Не буде сліз, не буде страху
Життя знову повернеться назад.
Ми повстанемо із краху 
І знов посадимо вишневий сад!
Повернуться живими рідні наші
І солов'їна мова залунає по усій землі!
Як страшний сон війну ми війну забудемо
І знов щасливими будемо!

***********

Кожен день ми ближче до перемоги
Нас не лякають вороги, 
Які тікають нашими полями,
Залишаючи гнити гармати.
Бояться на Україні навіть малого і старого 
Вже мовчу, про наших солдатів...
Через ліси і болота дорога назад нелегка, 
не треба було йти до нас...
Така  доля в дурака, 
Минув могутності ваш час!
Тихо плаче Україна, москаль танцює,
він синів своїх загиблими не рахує...
Їх тут немає... Їх не було ніколи...
Їм Путін сказав не їхнє це горе...
Навіки забуті, загублені в полі...
А могли сидіти в теплому домі.
Не ваша війна тут, ми вам не раді
Йдіть назад вороги прокляті!

************

З нами Бог з нами ЗСУ
Ми переможемо війну!
Ми не переможні з нами сила
Нехай тремтить ворожа спина
Від страху нехай підкосяться ноги
Щоб вони знали, що таке слово тривога!
Давайте після перемоги зустрінемо сонце
І матір стару, яка виглядає нас у віконце.
Ми воїни світла, ми вистоїмо волю
На нашу землю зазіхати не дамо нікому,
Хоч в бункері він глибоко під землею
Там залишиться на вік прикритий нею!
Зверху ми покладемо могильну плиту, 
Щоб не можна було вилізти злу! 
Запечатаємо навіки цей гріб, 
Зверху поставимо оберіг!

*********

А мені так добре спалось,
Я не знала, що війна почалась.
Наче й снився сон,
Що все горить кругом.
Та ми не вірили, не думали, 
Що може таке бути ...
Ми не усвідомлювали,
що ворог так близько, 
Ми не знали, про маленьких діток,
  вбивство, адже це так низько.
Просто спіть, спіть тихим сном
маленькі янголятка...
Ви закриєте небо щитом 
І рідного татка...

*********

Я мирною була, поки в двері не постукала війна... 
Тепер я буду вас вбивати орки прокляті!
Ховайтесь в укриті за вами прийдемо ми вночі...
Плачте, клянітесь мені тепер всеодно
Ви для мене дно, я не бачу в ваших очах людей,
Після побачених мною смертей...
Біомусор ви для тепер, тупа раса без совісті без лиця...
Вас не прийме ніколи Українська земля!
Я ніколи не стану на коліна
До останнього подиху я вільна людина!
Мені вже всеодно чи жити, чи вмирати
Я ніколи не впущу вас до рідної хати...

**********

Згарище, а з нього чути стогін!
Ви ж також люди у вас тече кров! - 
Кричала вона поки він в неї стріляв...
А дальше тьма... Голос людей задля...
Її старе побите тіло дістали та пізно...
Вмерла стара...
В дворі її закопали окупанти далі не пускали...
Написали табличку, щоб не забути
Та щоб вам гади в спокої ніколи не бути, 
Щоб ваші душі блукали по полю
І в пеклі горіли до скону!

************

Переможна пісня залунає
По великій України землі, 
Повернуться живими рідні
Заспівають в садах солов'ї.
Прийде весна, розквітне земля, 
Де була крові ворога ріка.
Ми прибирем падаль окупанта з городу
І напишем пам'ятку для майбутнього роду,
Щоб ніколи  з москальом не дружив,
Тільки тоді він буде на землі щасливо жив!
Ми відбудуємо нашу Україну
Відновимо велич нашу 
Рашисти назавжди забудуть дорогу до нас
Проб'є України щасливий час!

************

Діти, які стали жертвами війни
Вони більше ніколи не почують голос мами
Не порадують очі, не обнімуть руками 
Вони лежать в холодні землі.
Виною тому кровожерливість, ненаситність
Особи, які уявили себе богами,
А всього лише слуги сатани.
Маленькі люди з дурними головами.
Не розуміють, що діють
Вони величчю марять, вона їх манить
Тільки це марево не можна здобути, 
З кров'ю на руках, коли все в сльозах,
Коли життя тікає на очах,
тільки волю не можна зупинити.
Ми сильні, ми будемо жити!
В нас живе дух перемоги!
Ми зупинимо вас, шкода не повернеш час,
Життя не вкладеш в мертве тіло,
Що від холоду задубіло....
Маленькі безневинні жертви, 
Ви Ангели, Ви не мертві!
Такі малі, такі спокійні,
А ще вчора вони були такі живі...