Вірші

Даль...

Ти дивишся у даль і розумієш

Що, як було не буде вже ніколи.

Оманлива й сумна вуаль,

Покрила весь навколо спогад.

***

А десь в минулому забуто,

Усі страждання й почуття.

Ти йдеш вперед, та хочеш повернути,

У ту печаль забуту майбуттям.

***

Згадати всі розради й розуміння,

Які придумала собі колись сама.

І ту самотність що так довго тліла,

Та вже згоріла та дорога в почуття.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше