Вірші

Зрада

Зрада

Котра година, я не сплю,
Котрий вже день, місяць, рік,
Крізь тугу, обіймаю пустоту,
Крізь холод, думки зупиняють потік.

Зрада - болюча до крові,
Ножем, душу розпинає,
Скажи, що ж ти, наробила?
Спопеливши мої крила.

Не живу, а інсную, в світі,
Де ще недавно, була щаслива,
У пам'яті рахую миті,
Де була твоя, моя душа безкрила.

Я помираю без спокою,
Яким серце зігрив ти,
Й омиваю чистою сльозою,
Спогади, цілунки, квіти.

Я любила, твої очі,
Що світили, як маяк,
Які ховали наші ночі,
Серед вулиць і принад.

Сумую й від туги гину,
Бо кохаю, без прикрас,
Серцем, я до тебе лину, 
Дорогоцінний мій алмаз.

 

14 листопада 2026 р. 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше