Вірші

Amor

Подих видихає сталь,

А з очей котяться сльози,

І змії шепчуть молву,

Яка роз'ятрює рани,

 

Душу наповнену болем, 

Сковує туга розлуки,

Серце спустошене часом,

Ніжно плекає шаленство,

 

Кохання, у життя влетіло,

Болючим вихором з надій,

І так, воно мене змінило,

Вкравши когорту моїх мрій.

 

Ти, ранив ніжне серце,

Яке довірилось уперше,

Але моя душа це люстерце,

Чисте, вірне, тепле й чесне.

 

7.11.25 р.

 

 

 

 

 

 

 

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше