Осінь - Диво
Осіння паморозь, пробирає до нитки,
Й шаль входить у ритм звички,
І гріє лише горнятко гарячого чаю,
Від аромату, якого я завмираю,
Осінь фарбує багрянцем довкола,
А душу зігріє приємна розмова,
Де не треба грати ролі,
Й перебувати лише в мінорі,
Життя, воно, дивне й ласкаве,
Подарує знову чарівні гами,
А з минулого беремо, лише цікаве,
Й далі йдемо своїми ногами,
Нехай мрія захопить кожне серце,
Яке ще вчора страждало вперше,
І буде день, розписаний по хвилинах,
Бо нам не можна загубитися в провинах,
Мине, забудем, і на мажорній ноті,
Знайдемо дні свої в турботі,
Так, ця осінь мене навчила,
Що треба чекати свого дива...
14.10.20
#РукописиНеГорять
#Карантинне