Вірші

Ніч і сльози...

Ніч і сльози ...

Знову темна ніч прийшла на планету,
І навіяла печаль, душевному поету,
Бо я все знала з самого початку,
Але дозволила зірвати з серця свого печатку.

Слів тепер замало, щоб висловити свій жаль,
Коли так романтично я дивлюся у даль,
Туди де мріяла про те що й всі,
Але нажаль очі твої не мої...

Терновий вінок у серце вп'явся наче кайдани,
І на мою чисту душу, поклав нові рани,
Ох якби знати, ніколи б не кохати,
Ох якби час повернути, я б не пила тої отрути...

Муки і смуток, біль і омана,
Я знову, кажу "Я була кохана"...
Коли на годиннику третя ночі, 
Я від болю закриваю свої очі,

Так іноді буває, коли серце кохає,
Коли душа рветься на волю,
І тіло на шматки розриває,
Я сльозами омиваю свою долю...

Кохала, але не так як треба,
Страждала, але в не в тому потреба,
Мріяла, що все ще буде,
Надіялася, він мене полюбить...

Колись у келиху,  зігріється вино,
І ти згадаєш, що з нами було,
Колись час вилікує мої рани,
І я лише торкнуся душі твоєї словами.

Тихо, плаче моя душа, кривавими сльозами,
Я ж дозволила тобі цілувати мене вустами...
Я ж лише мріяла про спільну дорогу, 
І ти віддав мені свого серця тривогу...

Канони і вічні людські гріхи,
Сковують наші спільні страхи,
І навіть якщо, ми говоримо одною мовою,
Я не знаю чи серце можна зігріти розмовою ...

Я не жива, а давно мертва, 
Але чому я тоді воскресла?
Для чого покохала його,
І що насправді між нами було?

#Карантинне
#РукописиНеГорять
08.07.2020 р.Б. 











 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше