Вірші

Не впаду...

Він думав мабуть, що я впаду,
А я, на зло йому з колін та й встала,
Він мучив, отим своїм, я не люблю,
А я його любила, й тихо промовчала.

Життя вже розтавило над "І",
Усі недосказані моменти,
І тепер коли він на дні,
Я витираю з серця сентименти!

Я не зламаюсь, об його слова,
Об душу, що каміння розкидає,
Ні, я досі вірю у дива!
Й вогонь життя в мені палає!

Нехай кохання живе у снах,
Де ми, колись разом блукали,
Тепер мною не керує страх,
Я вільна, й не важливо, що його вуста сказали...

Любив? Окей, спасибі друже,
Я про все наше пам'ятаю,
Але нажаль кохання, ти, убив...
Але по при те, я зла на тебе не тримаю...

#Карантинне
#РукописиНеГорять

Подобається

#4551 в Різне
#929 в Дитяча література

Відредаговано: 08.12.2023