Вірші

А щастя буде ...

(Із циклу #Карантинне )
(Присвячується усім хто кохав)

А щастя треба цінувати,
Бо у житті дається воно раз,
Й за минулим варто сумувати,
Збираючи разом уривки фраз,
Усе ти, зможеш подолати,
Й жалість теж колись мине,
Одне молю, не смій брехати,
Що твоє серце вже чуже.

Нажаль у кожного своя дорога,
Й мільйони не сказаних образ,
А в серці знову оживає тривога,
Бо ти, один, все вирішив, за нас!!!

Так, я скорюся, воля твоя,
Але молю, не ятри моїх ран,
Нехай щасливою буде доля,
Й серце не знатиме про обман.

Усе минає, й розтавання час приходить,
Бо ж тобі, замало мого кохання було,
А біль, все нові рани знаходить,
Й муки совісті тягнуть знов на дно .

Не кажи, що я страждаю, без взаємно,
Усе в житті, колись буде, так як треба,
Але нажаль, тепер коли у ночі темно,
Моє серце огортає невимовная жубра.

Я не знаю, хто з нас більше грішив,
І за що розплатою стало це кохання,
Але ти, крізь час до мене спішив,
А тепер в обох одне страждання ...

Ще щастя буде, я це знаю, як ніхто,
І для тебе його щиро бажаю,
Бо ти, зігрів своїм теплом, моє чоло,
І по при все, я все ще, тебе кохаю!

20.06.2020 р.

Оксана Олійник

Подобається

#4566 в Різне
#933 в Дитяча література

У тексті є: кохання, природа, україна

Відредаговано: 08.12.2023

Додати до бібліотеки

Поскаржитись