Вірші

Відьма?

(Із циклу #Карантинне )

Назвав відьмою мене,
Й сам у це повірив,
А я, лише люблю тебе,
Бо ти, себе мені довірив.

Я твій талісман, твоя опора,
Твоє джерело незвіданих спокус,
Давай забудемо, що було учора,
Бо наше кохання - козирний туз!

Я твоя амброзія, твій пекельний жар,
Що спопеляє серце й душу,
А ти, наче загнаний у пастку мавр,
Якому я підкоритися мушу...

Де є любов, там не має фальші,
Де є почуття, там не має образ,
Хтось на верху з'єднав долі наші,
Й цього не змінить навіть час.

26.03.2020.

#РукописиНеГорять!

Подобається

#4545 в Різне
#927 в Дитяча література

Відредаговано: 08.12.2023