Вірші

Карантин

Карантин...

Не знаю коли вітер змінив свій стиль,
Але зараз у душі моїй штиль,
І біль накриває, мене з головою,
Й я не розумію, що не так зі мною?

Дозволила собі відчути його,
Але серце, знову втекло,
Й я сховалася у своїх але,
Де більше не має поряд тебе.

Предвічні псалми клекочуть у снах.
Й у душі, оживає мляво, Страх.
А ще учора я вірила у нас,
Але все на світі змінює час.

Те що болить - переболить у мить!
Те то моє - допоможе мені жить!
Те що твоє - буде твоїм!
Хоч я й ридаю над серцем своїм!

Не вірити, бо часи смутні,
Не мріяти, бо ми не ті,
Не знати, чи кохання живе,
Не брати, у свої долоні твоє лице!

Дико! Лячно! Карантин!
Діти вже не лізуть через тин!
Люди бігають хто куди,
А серце каже, все стерпи!

24.03.2020.

Подобається

#4551 в Різне
#929 в Дитяча література

Відредаговано: 08.12.2023