Небо вкрилось темтою,
І я вже не володію собою.
Мої мрії у сон полетіли,
І сумні думки мене залишили.
Літо, тепло і запах моря,
Врятували мене від мого горя.
Сон прекрасний, як алмаз,
Привів мене у весняний сад.
Пахощами солодких плодів,
Цей сон мене до дому вів,
А зі сходом врашньої зорі,
Я побачила дивні танці на Сонці.
Шаманські заклики до перемоги,
Збили мене із півдороги.
Я впала на чужі пороги,
І побачила свої тривоги:
Ось я, пливу у човні по морю синьому,
І згадується мені та дівчина у білому.
Я її бачила із даля,
І здалося менеі, що вона, то я.
Вона сниться мені, щоночі,
І у неї такі заплакані очі.
Але я просинаюсь і іду собі в перед,
І дарма, що на мені золотий хрест.