Вірші

Розчарування

Тиша дзвінко 

розрізує простір
Деградую поволі 

в темних думах сама.
Я зібрала у жмені 

своїх мрій цілу горстку
Й посадила 

десь біля вікна.


Сутеніє навколо, 

я бачу
Тінь відкрила для мене 

обійми свої
Щось зламалось в мені, 

я не плачу
То надув вітерець 

дощ під вії мені.

 

10.05.2026




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше