Ти що, чарівниця, робила
Так неочікувано в сні...
(Вже пів століття як минуло,
Коли зустрілася мені).
У сні ти зустрічі зраділа,
Була нестримна увесь час,
Своїм коханням охопила
Мій розум, тіло на цей раз.
В безумстві цьому майже мліла,
Палала пристрастю мені,
Не зупиняючись дарила
Свою любов у цьому сні.
Ти щось тихенько шепотіла,
А я казав, що вже старий...
О, як же ти мене любила...
І був щасливий я такий.
Твоє дівоче ніжне тіло.
Від почуттів безвільний стан...
З чого це стало таке диво,
Що в сон ввірвалась, як вулкан?...
Відредаговано: 09.05.2026