На землі скільки всього небаченого,
Не почутого, не усвідомленого.
А скільки кинуте необаченого.
Скільки всього по життю незробленого.
І разом з лютого все це порушено.
Диким варварством жорстоко розчавлено.
Руками нелюдей життя придушено.
З ніг на голову ордою поставлено.
І майже всім, на диво, було байдуже,
Дивились скрізь пальці спостерігаючи.
А ворог бачив це, що світ нас зраджує,
На свавілля уваги не звертаючи.
Всім на диво виявились незламними,
Воїни стійкими, а не триденними.
Москалі у броні були нездатними
У відкритих битвах зі не смиренними.
З торгашами, вбивцями, запродавцями
Більше справ, як раніше, ми не матиме
(З усіма московськими засранцями).
А козацьку честь та волю триматиме.
Відредаговано: 03.03.2026